Трускавець - затишний і екологічно чистий регіон - розташований біля самого підніжжя Карпат, оточений мальовничими пагорбами і зеленим лісом, наповнений кристально чистим повітрям.

Загальні відомості

Для Трускавця характерний помірно-континентальний клімат із середньорічною температурою + 7,6°C, що благотворно впливає на лікування і доповнює оздоровчі програми курорту. Місто вражає різноманітністю джерел мінеральних вод і покладами озокериту. Аналогом знаменитої карлововарської солі є трускавецька сіль "Барбара", яку виварюють з високомінералізованих розчинів солі - ропи.

Трускавець щорічно може оздоровити до 350 тисяч курортників, яким гостинно відчинять двері більше 70-ти санаторно-курортних закладів.

Лікарі і висококваліфікований медперсонал становлять 40% співробітників, що працюють в санаторно-курортній сфері Трускавця. Перевірені часом традиції лікування та курортології передаються новим поколінням лікарів.

На курорті проводять дослідження і діагностику в 28 клінічних і 14 біохімічних лабораторіях, зокрема, імунологічної та клініко-бактеріологічної лабораторіях, лабораторії імуноферментної і радіоізотопної діагностики, кабінетах функціональної діагностики серцево-судинної системи та ендоскопічного дослідження.

В курортній практиці використовуються три форми оздоровлення: медична реабілітація після оперативного втручання; курортне лікування хронічних захворювань; профілактичне оздоровлення. До послуг відпочиваючих - більше трьохсот лікувально-профілактичних процедур.

Історична довідка

Перша письмова згадка про Трускавець датується 1469 роком. Археологічні знахідки, зокрема, римський бойовий чекан (ІV століття нашої ери), свідчать про те, що територія Трускавця могла бути ареною бойових дій готів разом з прикарпатськими племенами на чолі з карпами – з одного боку, і легіонами Римської імперії – з іншого.

Назва міста «Трускавець» до цього часу викликає суперечки істориків. Одні вважають, що «Трускавець» — це видозмінена форма польського слова truskawka (полуниця). Але полуниця з’явилася в Європі тільки після 1712 року і була привезена з Чилі французьким офіцером Фрез’є. А назва міста вперше зустрічається вже у XV ст. Інші вчені вважають, що на назву міста вплинула литовська мова. По-литовськи druska — це сіль, а Прикарпаття — відомий центр солеваріння. На користь цього варіанту свідчать тісні міждержавні стосунки Галицько-Волинського князівства і Великого Князівства Литовського у XII—XV ст.

Датою офіційного заснування бальнеологічного курорту вважається 1827 р. В цей час споруджено приміщення для перших 8 ванн. Хоча лікувальні властивості трускавецьких вод були відомі давно, вперше їх описав королівський лікар Войцех Очко в 1578 році. Габріель Жончинський, автор підручника «Гісторія натуральна», який було видано у 1721 році, вказав, що в Трускавці, як і в інших селах Дрогобиччини добували нафту, а воду, яка її супроводжує, селяни пили для лікування багатьох хвороб. Перші ж серйозні дослідження провели тут німецькі вчені Н.Фіхтель та Б.Хаке. Станіслав Сташіц у невеличкій роботі, яка вийшла друком у 1805 році, писав, що крім солі тут добувають озокерит і нафту, з якої шляхом перегонки отримують гас, який використовується для освітлення вулиць. І це — на початку XIX століття!

Хімічний аналіз мінеральної води «Нафтуся» вперше провів львівський вчений, аптекар і хімік Теодор Торосевич в 1836 році. Цей знаменитий вчений більш відомий завдяки винаходу гасової лампи. В той же час зростає значення Трускавця в Австро-Угорській імперії. В 1892 році тут побудовано приміщення для інгаляцій системи Вашмута. І цим Трускавець одразу піднявся на рівень таких оздоровниць європейського значення як Ріхенгаль та Вісбаден. Будуються готелі, вілли, пансіонати.

В 1900 році було відкрито пам’ятник Адаму Міцкевичу. Розростається інфраструктура, будується нова водолікарня, прокладається об’їзна дорога. Окремо варто виділити діяльність Раймонда Яроша. В 1911 році Трускавець переходить до рук спілки, яку він очолює. Новий господар одразу починає активну європеїзацію курорту. Найперше він електрифікує Трускавець. Тепер за допомогою електричної енергії освітлювалися не тільки курортні приміщення і приватні вілли, але також вулиці та територія парку. Ще у 1909 році було побудовано залізницю з невеличкою станцією, а вже у 1912 споруджується новий вокзал. Трускавець був безпосередньо пов’язаний залізничним сполученням як зі Львовом, так і з Віднем, Краковом, Познанню, Прагою, Варшавою, Берліном.

У 1913 році за великі успіхи в розвитку курорту, його лікувальної бази, Трускавець було нагороджено Великою золотою медаллю. А темпи змін були направду вражаючими. Той, хто пропустив декілька сезонів, по приїзді до Трускавця вже його не впізнавав.

На Помірках за усіма європейськими стандартами було облаштоване купальне озеро, побудовані корти, спортивні майданчики. Береги озера були всипані золотистим морським піском. 17 серпня 1929 року освячено і відкрито музей природничих наук. Нажаль, з його багатющої колекції майже нічого не залишилося — після приходу радянських військ у 1939 році його експонати були частково передані до Дрогобича, а частково просто розкрадені. Одну з колекцій завантажили до контейнера і просто кудись вивезли.

А про розвиток курорту свідчать цифри. Якщо у 1923 році тут було 6080 відпочиваючих, то вже у 1927 році кількість гостей різко зросла — до 12633 осіб. У 1931 році курорт відвідало 14659 чоловік, а сезон 1933 року позначився просто немислимою до того часу цифрою у 17000 осіб.

Таким чином, Трускавець перетворився на один з найбільших європейських центрів індустрії здоров’я. Сьогодні курорт вже може щорічно приймати до 350 тисяч відпочивальників.